припирать

припереть

1) (дверь, окно) причиняти, причинити (во множ.), попричиняти що; см. Притворять;

2) (прислонять) притуляти и -тулювати, притулити, приставляти, приставити що до чого;

3) (подпирать) підпирати, підперти; (прижимать) припирати, приперти, притискувати, притиснути, що чим, до чого. [Підпер двері поліном]. -реть кого к стене - приперти кого до стінки, (переносно) загнати в тісний кут кого, з короткими гужами до кого приступити, узятися;

4) (притащить) приперти, притарабанити, притарганити, приволокти, притягти, припхати що куди. Припёртый -

1) причинений;

2) притулений, приставлений;

3) підпертий, припертий;

4) припертий, притарабанений и т. д.

* * *

несов.; сов. - припер`еть

1) припира́ти, припе́рти; (прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути

2) (притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти; припира́ти, припе́рти

3) (приволакивать) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти, приволіка́ти, приволокти; несов. припе́рти, припха́ти, притараба́нити

4) (прибывать, приходить) приволіка́тися, приволокти́ся, несов. притягти́ся, притягну́тися, припе́ртися, припха́тися, притараба́нитися